Проблеми неадекватності методик і апаратури проведення криміналістичних досліджень магнітних сигналов

Козаченко І.П., Рибальський О.В.
20.05.2005 | 14:06
   Для надання законної сили і використання як доказів магнітних сигналограм (МС), виконаних засобами звукозапису при проведенні оперативно-розшукових заходів у процесі розкриття злочинів, передба-чає, як правило, проведення їх експертизи. Завданням таких криміналістичних досліджень є перевірка оригінальності і автентичності представленої сигналограми.
Фактичним об'єктом таких досліджень завжди є як МС, так і апаратура магнітного запису (АМЗ), що використовується при записі відтворенні сигналограм.
У цілому АМЗ в сукупності з магнітними сигналограмами треба розглядати як засіб зберігання і передачі інформації, що є складовою частиною інформаційних систем багатьох видів.
Поява інформаційних систем спричинила проблеми захисту циркулюючих у них інформаційних потоків. Різні підходи і напрями до захисту інформації широко представлені в літературі і висвітлюють як методи та засоби, так і багато інших проблемних аспектів, що викори-стовуються при цьому. Важливе значення має проблема розпізнавання дезінформації і захист від можливості прийняття на її основі помилкових рішень.
У поняття захисту входять заходи, спрямовані на заборону несанкціонованого доступу і знімання інформації, забезпечення виключення можливості її навмисного або випадкового знищення і спотворення.
Під умисним спотворенням інформації слід розуміти її перетворення, що здійснюється різними способами і направлене на знищення або надання їй іншого значення, бажаного виконавцю даного діяння.
Існують два взаємопов'язаних напрями захисту інформації - організаційні і технічні.
Виходячи з цього, обов'язковість криміналістичних досліджень МС, що пред'являються в судовий процес як докази, необхідно розглядати як організаційні, а самі криміналістичні дослідження МС, оскільки во-ни проводяться за допомогою наукових методів і технічних засобів - як технічні заходи щодо захисту інформації, необхідні для забезпечення її достовірності, повного виключення прийняття рішення на основі наданої дезінформації.
Так само можна співвіднести рішення про проведення криміналістичних досліджень МС, отриманої в процесі розслідування злочину, з метою з'ясування правильності версії слідства з процесом проведення таких досліджень.
Підхід до криміналістичних досліджень МС як до процесу захисту інформації дозволяє поставити характерне для неї питання відповідності засобів захисту, що використовуються можливим загро-зам, тобто питання адекватності вживаних методів і обладнання сучас-ним можливостям фальсифікації сигналограм.
Значний парк спеціальної апаратури магнітного запису, що ви-користовується при проведенні оперативно-розшукових заходів, розроблявся до прийняття закону про визнання доказом в судовому про-цесі МС, тому в її конструкцію і алгоритми роботи закладені принципи, що не дозволяють відтворювати отримані сигналограми на тому ж апа-раті, на якому вони записувалися. Насамперед це відноситься до спеціальної апаратури для запису телефонних переговорів і малогаба-ритної апаратури запису мовної інформації. При дослідженнях апарату-ри звукозапису на дротяному носії, що вміщується, як правило, в не-розбірній касеті з основними елементами дротяно-протяжного механізму, видобування носія стає практично неможливе без її поломки, а для апаратури групового запису телефонних переговорів навіть визна-чення конкретного апарату з маси тих, на яких була зроблена досліджувана МС, є складним технічним завданням. Ці обставини роб-лять неможливими перевірку таких сигналограм по вживаних в цей час методиках, що використовують трасологічний, топологічний і топографічний методи і обладнання для проведення криміналістичних досліджень . Дослідження МС, виконаних на такій апаратурі, ускладнюється її секретністю.
Крім того, в зв'язку з розвитком ринкових відносин, які виникають при становленні правової держави з ринковою економікою, значно зростає імовірність надання правоохоронним органам фальсифікованих сигналограм, виконаних із злочинними цілями. Це обумовлено наступ-ними чинниками:
  • наявністю в країні великої кількості високо-кваліфікованих фахівців військово-промислового комплексу на фоні економічної кризи і супутнього йому безробіття;
  • поширенням засобів обчислювальної техніки і програм обробки звукових сигналів серед населення;
  • наявністю в ряді злочинних угруповань новітніх технологій і засобів обробки звукових сигналів і використанням для виконання підробок висококваліфікованих фахівців;
  • можливістю використання приватними особами сучасних засобів фальсифікації МС на базі персональних електронно-обчислювальних машин (ПЕОМ) і аналоговій АМЗ (ААМЗ) при здійсненні і розслідуванні злочинів, пов'язаному з хабарами, здир-ством, загрозами і т.п.
Таким чином, на сьогодні існує реальна загроза надання судовим і слідчим органам фальсифікованих МС, виконаних на високому технічному рівні (наприклад, методом мікширування на студійній апара-турі або компіляції в ПЕОМ декількох звукових файлів з подальшим пе-резаписом на ААМЗ), виключаючих наявність видимих слідів монтажу (сліди склеювання, "зупинки", "накладення", включення і вимкнення магнітних головок, розходження по нахилу магнітних відбитків на магнітному носії тощо).
У дослідженнях показано, що фальсифікати такого роду неможливо визначити при проведенні криміналістичних досліджень по прийнятих на сьогоднішній день методах.
У процесі розкриття злочинів часто виникають питання визначення оригінальності отриманої сигналограми і її ідентифікації з пред-ставленої, знайденої або вилученої ААМЗ. Крім того, часто виникає необхідність перевірки автентичності сигналограми при відсутності ААМЗ, на якій вона записувалася. При наявності ААМЗ, на якій при-близно була виконана досліджувана сигналограма, перевірка її оригінальності (але не автентичність) і ідентифікація з ААМЗ можуть бути проведені існуючими методами. Однак, при відсутності ААМЗ, методи, які зараз використовуються не дозволяють перевірити не тільки автентичність, але і оригінальність досліджуваної МС.
Таким чином, для забезпечення ефективної роботи правоохо-ронних органів по проведенню криміналістичних досліджень МС та їх ідентифікації, перевірці оригінальності і автентичності, необхідна розробка нових методів і апаратури. Вони мають бути ефективними для ви-користання в процесі розкриття злочинів, так і для збереження їх довідності в суді.
Однак, методи і апаратура подібного роду на сьогодні відсутні у правоохоронних органів всіх країн СНД і колишніх країн соціалістичної співдружності. Факт відсутності такого роду методів і апаратури в пра-воохоронних органах інших країн авторами не встановлений, однак про-ведені патентні дослідження при подачі заявки на винахід не виявили наявності вітчизняних і іноземних патентів на способи і пристрої, здатні реалізувати виявлення підробок, виконаних на сучасному технічному рівні.
У літературі показано, що основними методами криміналістичних досліджень МС, що використовуються в цей час, є трасологічний, топологічний і топографічний методи аналізу.
Трасологічний метод аналізу, що використовується при дослідженнях профілю поперечного перетину магнітного носія (МН), не володіє достатньою дозволяючою здатністю, трудомісткий і володіє нестійким ідентифікаційним періодом.
Кращі характеристики по дозволяючій здатності і стійкості ідентифікаційних ознак мають топологічний і топографічний методи.
У той же час ці методи вимагають застосування досить дорогого високотехнологічного обладнання, тому що при їх використанні застосовуються різні магнітооптичні технічні засоби.
Такі методи дозволяють ідентифікувати МС з АМЗ, на якій вона була зроблена. Крім того, вони забезпечують виявлення слідів монтажу, виконаного по найпростішій технології, а саме способом "зупинка", склеювання з подальшим перезаписом і, в деяких випадках (при не-кваліфікованому або недбалому виконанні), монтаж, виконаний з допомогою мікширування.
Як показано в науковій літературі, подібні методи аналізу не дозволяють виявити монтаж, виконаний із застосуванням су-часної техніки, зокрема, той що, виконаний шляхом мікширування або "ушивки" в ЕОМ.
На сьогодні серед фальсифікованих сигналограм (фальсифікатів), виконаних на ААМЗ, найчастіше зустрічаються три основних види, які класифікуються за методами виконання:
  1. Фальсифікати виконані на любительській або побутовій апаратурі з використанням відомих прийомів монтажу, вживаних аматорами.
  2. Фальсифікати, виконані на професійній аналоговій апаратурі з елементами обробки на цифровій техніці і використанням студійних ме-тодів монтажу.
  3. Фальсифікати, змонтовані в ЕОМ за допомогою сучасних програм цифрової обробки звукових сигналів в студійних і нестудійних умо-вах.
Серед фальсифікатів першого виду можна виділити ті, що здійснені методом склеювання з подальшим перезаписом і монтажем за допомогою зупинки. У зв'язку з їх доступністю вони зустрічаються найчастіше.
До першої групи можна віднести і монтаж шляхом мікшируванням декількох записів з перезаписом. При цьому методі мо-же використовуватися побутова і любительська апаратура, яка дозволяє зробити такий монтаж на рівні фонограми для аматорських відео- і кінофільмів.
До фальсифікатів другого виду можна віднести сигналограми, виконані на студійній багатоканальній аналоговій апаратурі з цифровим управлінням і високим рівнем маскування монтажу. Це забезпечується як високою якістю апаратури, так і належною професійністю методів, що використовуються і самих виконавців.
Фальсифікати другого виду можуть бути виконані в апаратних кіно-, радіо- та телестудій. Враховуючи високу міру оснащеності цих підприємств висококласною апаратурою а також великий досвід вико-навців монтажу, підробки такого роду, виконані методом мікширування із застосуванням пристроїв зниження шуму і очищення від шуму в пау-зах, синхронізації робочих швидкостей відтворення і записів інформації з використанням спеціалізованих цифрових засобів обробки сигналів і управління процесом, дозволяють забезпечити монтаж МС без знижен-ня її динамічного діапазону відносно оригінальної сигналограми [21, 22, 23]. При цьому забезпечується якість монтажу, що задовольняє вимогам достовірності передачі інформації з точки зору її сприйняття найбільш підготовленими слухачами
. Виявлення по методиках фальсифікатів другого вигляду, що використовуються при проведенні криміналістичних досліджень, є склад-ним завданням і не завжди забезпечує позитивний результат.
До фальсифікатів третього вигляду можна віднести сигналограми, монтаж в яких виконаний на ЕОМ з використанням програм оброб-ки сигналів. Програми такого роду розраховані на застосування в пер-сональних комп'ютерах і забезпечують режими "Вставки", "Ушивки", "Луну", фільтрацію, зашумлення, шумоочищення, перевірку спек-тральної і фазової ідентичності та інші режими обробки фонограм, що дозволяють виконати професійний монтаж без застосування студійної апаратури. Це відомі програми "Сооl", "Wale Studіo" тощо. При дос-татній кваліфікації виконавця монтажу, виконаний в ЕОМ з подальшим перезаписом фальсифікату з ЕОМ на МН з допомогою ААМЗ, виявлен-ня підробки відомими раніше і широко вживаними в цей час методами криміналістичних досліджень практично неможливо.
У зв'язку з появою і початком використання в професійному звукозаписі і поступовим впровадженням в оперативно-розшукову практику і побут цифрової апаратури магнітного звукозапису (ЦАМЗ), з'являється реальна загроза створення фальсифікатів, які не несуть у собі ніяких ідентифікаційних ознак з числа, що використовуються в цей час при аналізі, які б дозволили прямо або непрямо визначити факт монтажу. Для створення такого фальсифікату достатньо буде зробити запис первинних МС на ЦАМЗ, ввести їх в цифровій формі в ЕОМ, зробити відповідну обробку по компіляції вихідної фальсифікованої сигна-лограми (ВФС), вивести її з ЕОМ і записати на ААМЗ як оригінальний запис. Це пояснюється тим, що сигналограми, виконані на ЦАМЗ, не несуть в собі індивідуальних слідів апаратури запису, що виявляються методами, що використовуються в цей час, а їх якість, що значно перевищує якість аналогових сигналограм не змінюється в процесі перезапису. Отриманий при перезаписі такий ИФС з ЕОМ на ААМЗ фальсифікат буде володіти всіма характеристиками оригіналу, викона-ного на даній конкретній апаратурі.
Виявити такий фальсифікат можна лише за наявності слідів цифрової обробки, що є в МС на рівні молодшого розряду аналогово-цифрового перетворення (АЦП) інформації в ЦАМЗ або ЕОМ. Але при використанні 16-ти розрядного АЦП рівень сигналу цифрової обробки складе мінус 97 дБ від рівня максимального аналогового сигналу, що перетворюється приблизно на 40 дБ нижче за рівень власних шумів самої високоякісної ААМЗ.
З даної проблеми випливають два наслідки:
  • необхідно в законодавчому порядку заборонити використання як доказу сигналограм, виконаних із застосуванням ЦАМЗ (за винят-ком апаратури, конструктивно і організаційно виключаючої можливість підробки);
  • слід терміново розпочати розробку апаратури і методик для визна-чення слідів цифрової обробки в сигналограмах, які пред'являються до правоохоронних органів.
Однак на сьогодні ЦАМЗ широко не застосовується в першу чергу у зв'язку з її дорожнечею. Вони фактично відсутні в широкій про-дажі, а їх постачання можливе лише на окреме замовлення. Крім того, така апаратура доки поступається ААМЗ у вагово-габаритних характе-ристиках, якщо як носій використовується магнітна стрічка, або під час запису, якщо вона призначається мікросхемою пам'яті [28,29]. Тому, на думку авторів, протягом найближчих років поява фальсифікатів, виконаних із застосуванням ЦАМЗ, малоймовірна.
У цей же час, враховуючи вже розпочатий процес широкого використання на побутовому рівні обчислювальних засобів на базі ПЕОМ, доступності та простоти застосування програм обробки звуко-вих сигналів, відсутності необхідної апаратури контролю наявності циф-рової обробки аналогових сигналограм і можливості їх компіляції в ЕОМ при записі початкових сигналограм навіть на ААМЗ як в студійних, так і нестудійних умовах (що найбільш ймовірно), автори вважають за не-обхідне, як першочергові заходи, здійснити розробку апаратури і мето-дик, що дозволяли б виявляти фальсифікати другого і третього видів, ви-конані на ААМЗ з використанням сучасних засобів і методів підробки. Саме ці фальсифікати на даному етапі уявляють найбільшу небезпеку.
Розробка нових методик, апаратури і засобів проведення таких криміналістичних досліджень повинна будуватися з урахуванням нових можливостей обробки сигналів, що виникають з впровадженням і масо-вим використанням з виробничою і побутовою метою потужних персо-нальних комп'ютерів і поширенням сучасних програм. При цьому в апаратуру, що розробляється, повинна закладатися можливість її наро-щування для забезпечення виявлення слідів цифрової обробки по закінченні розробки необхідної апаратно-методичної бази.
При більш докладному розгляді методів виробництва фальсифікатів другого і третього видів серед них потрібно виділити, як найбільш вірогідні, у зв'язку з незначною складністю апаратури, що ви-користовують ААМЗ і ПЕОМ.
До таких методів можна віднести монтаж, виконаний з фраг-ментів різних фонограм, записаних на різної або однієї і тієї ж ААМЗ і оброблених в ЕОМ, наприклад, за допомогою програми Сооl.
Подібний монтаж здійснюється, як правило, в наступній послідовності:
  1. Проводиться запис різних сигналограм мови особи, що є жертвою подальшої фальсифікації.
  2. Фрагменти цих сигналограм, які цікавлять фальсифікатора вводять-ся через пристрій введення звукової інформації в ЕОМ і записують-ся в різних файлах.
  3. Формується один загальний файл з уривків окремих сигналограм, чим досягається надання отриманої сигналограмі значення і змісту, необхідного фальсифікатору. Формування такого файла прово-диться методом "ушивки" (в режимі Рastе Sресіаl, пункт меню Еdіt програми Сооl). Для його реалізації необхідна наявність програми Сооl і достатнього обсягу оперативної пам'яті ЕОМ, який визна-чається обсягом звукової інформації, що розміщується у ново-утвореному файлі.
  4. Шляхом використання режиму "лупи" (Zoom) і виділення фраг-ментів розглядаються місця "ушивки" і усуваються фазові набіги (режим Delіte Selectіon, пункт меню Еdіt) в паузах між інформаційними сигналами (так як режим "ушивки" доцільно ви-користати саме в паузах між ними). Усунення фазових набігів може бути здійснене за допомогою видалення частини періоду сигналів, які стикуються. При необхідності використовується зашумлення необхідних дільниць сигналограми, що створюється. Для цього ви-користовуються шуми (виведені на кнопки швидкого користуван-ня - є "білий", "рожевий" і "коричневий" типи шуму), що гене-руються програмою, а використання режиму виділення (Selrcctіon) і зміни амплітуд (режим Amplіty, пункт меню Тгапsfоrm) і перевірки спектральних властивостей створених сигналів (режим Sресtal Vіew, пункт меню Edіt) і місць ушивки дозволяють повністю замаскувати монтаж. Для зниження рівня шуму паузи може використовуватися режим виділення і зміни амплітуд або режим шумозниження в пау-зах сигналограми, що дозволяє замаскувати зростання шуму паузи при перезаписі на ААМЗ. Цим в ЕОМ формується ВФС.
  5. ВФС переписується з ЕОМ на магнітний носій з допомогою ААМЗ і видається в якості оригінальної сигналограми.
При використанні подібного методу (а він взятий як приклад у зв'язку з складністю виявлення підробки при проведенні криміналістичних досліджень існуючими методами і простоти виконання при підробці) на МС не залишається слідів переходу ААМЗ з одного режиму роботи в іншій (сліди "зупинки") і слідів включення і вимкнення режиму "запис", слідів склеювання носія, відсутнє підвищення рівня шумів, вла-стиве перезапису на ААМЗ.
Трасологічний, топологічний і топографічний аналіз не дадуть необхідного результату, оскільки механічні сліди і магнітні відбитки, що залишаються ААМЗ на носії, не будуть містити ознак виконання на різній апаратурі і явних слідів монтажу, так як МС буде цілком виконана на одному механізмі транспортування магнітного носія (МТМН).
При цьому можна виготувати фальсифікат як з абсолютно новим змістом, так і із змістом, що є відкоректованою версією первинної МС, наприклад, видалити частину сигналів, поміняти порядок їх проход-ження або замінити іншими.
До аналогічних наслідків приведе перевірка фальсифікатів другого і третього видів, виконаних шляхом мікширування, при умові володіння звукооператором достатнім досвідом і наявності апаратури, що дозволяє застосовувати шумозниження і прибирати фазові набіги та ви-киди сигналу в місцях монтажу. Подібна апаратура і фахівці з її застосування використовуються при виробництві кінофільмів і телерадіопрограм. У цьому випадку трасологічний, топологічний і топографічний методи криміналістичного дослідження також не дозволять виявити фальсифікацію, в зв'язку з наданням на них МС, повністю виконаної на однієї ААМЗ яка не містить слідів перемикання режимів роботи МТМН, включення і вимкнення режиму "запис" і склеювання носія.
Вживані в цей час спектральні методи аналізу вимагають застосування дорогих аналізаторів і високої кваліфікації експерта в галузі дослідження спектральних характеристик сигналів. Крім того, вони дуже трудомісткі. До того ж вживані методики і дозволяюча здатність апаратури аналізу, що використовується, не дозволяють виявити фальсифікат другого і третього видів, у разі використання для запису і введення в ЕОМ і перезаписі з ЕОМ ВФС однієї і тієї ж ААМЗ, так як при цьому не буде відмінності в частоті наводки на окремих дільницях досліджуваної сигналограми.
У той же час, монтаж, виконаний, наприклад, електроакустич-ним способом, може бути визначений або по зростанню шуму в паузі при умові надання і проведення порівняльних досліджень параметрів шуму паузи МС, що аналізується з аналогічними параметрами тестового запису (або порівнянню з паспортними даними, при умові їх експе-риментального підтвердження), або по зміні звукового фону цієї сигналограмми, наприклад, у разі електронного монтажу при нечіткому його виконанні.
Таким же способом, по збільшенню шуму паузи можна визначити, чи є представлена сигналограма оригіналом або копією.
Однак, дослідження шуму паузи не завжди може дати однозначну відповідь на вказані питання, так як часто на дослідження надаються сигналограми, записані на невідомої ААМЗ, а динамічний діапазон реальних МС через шуми і наводки на мікрофон і його ланцюги звичайно не перевищує 20 - 30 дБ, при динамічному діапазоні самої ААМЗ від 48 до 60 дБ в залежності від її класу, що відразу приводить до некоректності вироблюваних вимірювань і висновків, зроблених на їх основі. Отже, методи, що використовуються в цей час в експертній практиці і апаратура не дозволяють виявити сліди монтажу другого і третього видів, виконаного кваліфікованим оператором.
Для розв'язання цих завдань необхідна розробка нових методів і програмно-апаратних комплексів, які забезпечать виявлення монтажу, виконаного шляхом студійної обробки або в ЕОМ з подальшим записом фальсифікованої сигналограми на сучасній професійній апаратурі аналогового звукозапису.
У іншому випадку найближчим часом, навіть пройшовши експертизу, магнітні сигналограми не можна буде визнавати як дос-товірний доказ.
Одним з можливих напрямів реалізації цього завдання є дослідження і розробка на його базі методів і апаратури, яке дозволяє аналізувати параметри паразитних явищ, що відбуваються в ААМЗ в процесі магнітної запису-відтворення інформації, фіксуються на сигна-лограмі і носять індивідуальний характер.
  1. Гитлиц М.В. Магнитная запись в системах передачи информации.- М.: Связь, 1979.
  2. Провозин А.П., Гаврильченко В.В. Некоторые аспекты защиты радиоэлектронной оргтехники от внешних электромагнитных воздействий // Бизнес и безопасность.- 1998.- №4.- С.25-26.
  3. Халяпин Д.Б., Ярочкин В.И. Основы защиты информации: Метод. пособие.-М.: ИПКИР, 1996.
  4. Защита информации // Конфидент.- 1996.- №1-6
  5. Агалиди Ю.С., Гусев М.Ю., Куземко В.И., Кузнецов В.И., Левый С.В. Магнитооптический контроль видео- и аудиоаппаратов магнитной записи с использованием Вi-содержащих феррогранатов // Доклад на ІV межре-гиональной конференции ВНИИТР.- М., 1992.
  6. Грановский Л.Г. Использование ЭВМ в целях идентификации магнитофонов.- М.: ВНИИСЭ, 1990.
  7. Грановский Л.Г. Основы трассологии: часть особенная.- М., 1974.
  8. Грановский Л.Г. Современные профилографические и профилометрические методы трассологической экспертизы.- М., 1981.
  9. Громовенко Л.И. Криминалистические исследования способов и материалов звукозаписи: Дисс... ;канд. юр. наук.- К.: ВШ МВД УССР, 1977.
  10. А.С. СССР №1534508 МКИ G 11 b 27/36 Способ идентификации аппарата магнитной записи (Белинский Ю.В., Гончаренко В.И., Жариков Ю.Ф., Ящуринский Ю.В. и др.) // Открытия, изобретения и товарные знаки.- 1990.- №1.
  11. А.С. СССР №488251 МКИ G 11 b 27/22 Способ визуализации магнитных сигналограмм (Лыбяный Л.З., Лукашенко Л.М., Палатник А.С. и др.) // От-крытия. Изобретения.- 1975.- №38.
  12. Ложкевич А.А. и др. Основы экспертного криминалистичного исследования магнитных фонограмм / Под общ. ред. В.А. Снеткова.- М.: ВНИИ МВД СССР, 1977.
  13. Регбун Э.К. Использование ЭВМ для идентификации магнитофонов.- М.: ВНИИСЭ, 1989.- №5.
  14. Ящуринский Ю.В., Жариков Ю.Ф., Белинский Ю.В. Магнитооптичеський метод исследований магнитных сигналограмм в криминалистике // Экс-пертная практика.- М.: ВНИИ МВД СССР, 1989.- №27.
  15. Попов Ю.П., Трунов Б.Н., Белинский Ю.В., Ящуринский Ю.В. Модифицированный способ ;магнитооптической визуализации сигналограмм и его использование в экспертной практике // Вопросы судебно-фоноскопической экспертизы.- Тбилиси, 1980.
  16. Вертузаєв М.С., Жариков Ю.Ф. Судебная акустика: теоретические основы и экспертная практика: Научно-практическое пособие.- К.: РИО МВД Украины, 1992.- 112с.
  17. Рыбальский О.В., Жариков Ю.Ф., Струк И.А. О применении сигналов паразитной амплитудной модуляции в криминалистической экспертизе материалов звуко- видеозаписи // Тези науково-практичної конференції "Фізичні методи та засоби контролю матеріалів та виробів "Леотест-98", 22-27 лютого 1998 р.- Славське Львівської обл., 1998.
  18. Жаріков Ю.Ф., Рибальський П.В. Автоматизована система ідентифікації аналогової апаратури магнітного запису та магнітних сигналограм // Тези доповіді науково-практичній конференції по боротьбі зі злочинністю.- Xарків: Право, 1998.
  19. Гарднер Дж. Овладевайте искусством магнитной записи / Под ред. Б.Г. Белкина.- М.: Радио и связь, 1981.- 144с.
  20. Вовченко В.С. Монтаж видеофильмов в любительських условиях // Тех-ника кино и телевидения.- 1990.- №2.- С.55-59.
  21. Справочник по акустике / Иоффе В.К., Корольков В.Г., Сапожков М.А. / Под ред. М.А. Сапожкова.- М.: Связь, 1979.- 312с.
  22. Виноградов А.В., Шевченко А.А. Звуковое оборудование центральных аппаратных с наращиваемой структурой // Техника кино и телевиде-ния.- 1989.- №1.- С.57.
  23. Бугров В.А. Теория фонограмм.- М.: Искусство, 1973.
  24. Синклер Ян. Введення в цифрову звукотехнику: Пер. с англ. - М.: Энер-гоатомиздат, 1990.- 80с.
  25. Розоринов Г.Н., Свяченый В.Д. Устройства цифровой магнитной звуко-записи.- К.: Техника, 1991.
  26. Щербина В.И. Цифровая звукозапись.- М.: Радио и связь,1989.- 192с.
  27. Гитлиц М.В. Магнитная запись сигналов: Учеб. пособие для вузов.- 2-е изд., перераб. и допол.- М.: Радио и связь, 1990.
  28. Цифровые звуковые магнитофоны / И.П. Золотухин, А.А. Изюмов, М.М. Райз-ман.- Томск: Радио и связь, Томский отдел, 1990.
  29. Жариков Ю.Ф., Орлов Ю.Ю. Диктофоны как средство записи речи // Служба безопасности.- 1997.- №11

ISBN 966-95343-7-2
© Авторський колектив, 1998
© "Інформаційні технології та захист інформації", 1998