Удосконалення діяльності оперативних підрозділів у боротьбі зі злочинністю у сфері приватизації

Середа Д.М.
20.05.2005 | 14:06
Актуальність проблеми у розкритті злочинів підрозділами ДСБЄЗ у сфері приватизації пов'язана із зростанням даного виду злочинів, виникненням нових напрямків їх здійснення, а також наявністю певних недоліків, які спостерігаються у роботі цих підрозділів по виявленню та розслідуванню злочинів у цій сфері.

На виконання вимог Президента та Уряду України, Комплексної цільової програми по боротьбі зі злочинністю на 1996-2000 роки, рішень Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією, рішень нарад МВС України підрозділи ДСБЕЗ УМВС України здійснюють ряд організаційних та практичних заходів, спрямованих на активізацію роботи щодо викриття злочинів, пов'язаних із роздержавленням власності. У процесі цих заходів і виникають деякі питання щодо роботи цих підрозділів.

Проаналізуємо загальний показник розкритих злочинів в Україні за період 1996-1998 років. Криміналістичний аналіз розглянутих посягань у сфері приватизації свідчить про те, що вони є часткою економічних злочинів, отже, мають загальні риси, але і свою особливість, а саме:
  • вища, в порівнянні з іншими економічними посяганнями, латентність (що ми бачимо з кримінальної статистики - у 1996 році виявлено 476 злочини, 1997 році - 2023, 1998 році - 2471 злочинів у відношенні до загального об'єму приватизованих об'єктів, що є набагато більшими);
  • скоєння таких злочинів можливо тільки у складі організованих злочинних формувань;
  • високий відсоток корумпованості посадових осіб підприємств, фондів державного майна, державних адміністрацій, комерційних структур, правоохоронних органів;
  • відсутність у МВС України єдиного обліку інформаційних банків даних, що стосуються об'єктів приватизації;
  • недоліки законодавства, яке регулює процес приватизації;
  • природні витрати розвитку та становлення економіки держави після десятилітньої її стагнації.
Вищевказані злочини - це ті, які були виявлені підрозділами ДСБЕЗ, а що за ними стоїть і скільки кримінальних справ закривається на стадії досудового слідства та суду, невідомо.

Автором було вивчено кримінальні справи, які стосуються приватизації за період 1996-1998 років по Запорізькій області: і що вони нам показали?

А те, що зі 100 % виявлених злочинів у сфері приватизації, більше 40% не доходять до судового вироку, а по тих, що доходять до суду, судовий вирок не відповідає тим злочинним діям, які були скоєні у процесі приватизації. Немає кримінальних справ, пов'язаних з незаконною приватизацією великих державних підприємств, хоча Запорізька область є однією з тих областей, яка має більшість таких підприємств по Україні. Мала кількість кримінальних справ порушувалась відносно групи осіб, хоча необхідно відносити цей вид злочину до організованої злочинності, так як незаконно приватизувати підприємство однією особою неможливо.

Ці показники свідчать про суттєві недоліки в організаційних та практичних заходах підрозділів ДСБЄЗ.

Незважаючи на всі позитивні моменти в роботі відповідних служб, через прорахунки в організації оперативно-службової діяльності, недостатнє інформаційне забезпечення, неналежну взаємодію оперативних служб та слідства, а також через існуючі стереотипи в організації роботи підрозділи ДСБЕЗ УМВС України не проводять супроводження процесу приватизації на належному рівні. Вони не отримують необхідної інформації, що стосується незаконної приватизації, для подальшого проведення оперативно-розшукових заходів та збору доказів, які б мали значну вагу при доведенні справ до суду. Це говорить про недоліки у роботі на об'єктах обслуговування. Ці обставини наводять на думку, що слід більш детально відпрацювати організацію діяльності підрозділів ДСБЄЗ у супроводженні процесу приватизації щодо викриття та розслідування злочинів, пов'язаних з цією сферою, і вона має такий вигляд:
  • Вивчення й аналіз оперативної обстановки по лінії обслуговування.
  • Пошук належної інформації.
  • Збір і оцінка матеріалів з використанням оперативно-розшукових заходів.
  • Прийняття рішення за матеріалами.
Сумісна робота по кримінальних справах оперативного працівника та слідчого.

Вивчення й аналіз оперативної обстановки по лінії боротьби з корисливими зловживаннями у сфері приватизації включає в себе такі компоненти: діяльність Фонду державного майна України та його регіональних відділень, ринку цінних паперів. Виходячи з цього, працівники ДСБЄЗ повинні визначити особливості приватизації, куди входять статистичні дані, що характеризують стан приватизації, структуру державних органів, які здійснюють регулювання і контроль за процесом приватизації та ринком цінних паперів в регіоні. Аналіз виявлених злочинів у сфері приватизації повинен містити вивчення оперативно-розшукових та кримінальних справ, порушених за фактами зловживань, пов'язаних з незаконною приватизацією, матеріалів про відмову в порушенні кримінальних справ, матеріалів про адміністративні правопорушення, публікацій і виступів у засобах масової інформації; вивчення тенденцій поширення зловживань, характерних для незаконної приватизації, та їх прогнозування.

На базі аналізу оперативної обстановки співробітники повинні визначати стан інформаційного забезпечення по лінії приватизації. Ця робота включає в себе:
  • оцінку можливостей наявного інформаційного апарату, зокрема індивідуальні можливості кожного джерела інформації;
  • оцінку цієї мережі, тобто ефективність її розміщення, ступінь перекриття об'єктів обслідування;
  • аналіз наявної інформації;
  • визначення необхідної інформації щодо злочинів, пов'язаних з незаконною приватизацією, перспектив і можливостей її отримання;
  • оцінку стану оперативної діяльності.
Пошук інформації про скоєння злочинів, які пов'язані з незаконною приватизацією, полягає у подальшому вивченні й детальному аналізі оперативної обстановки, у надходженні даних від інформаційного апарату при здійсненні оперативно-розшукових заходів на об'єктах обслуговування, в опрацюванні офіційних документів, які стосуються процесу проведення приватизації в регіоні, рішень органів місцевого самоврядування та регіональних фондів державного майна про план проведення приватизації на місцях. Пошук інформації бажано проводити при взаємодії з органами державного регулювання і контролю. На основі оперативної інформації, згідно з Законом "Про оперативно-розшукову діяльність" (ст. 8, п. 18), повинні створюватися автоматизовані інформаційні системи відносно до приватизованих об'єктів та осіб, які цим займаються [7].

У ході збору та оцінки матеріалів про злочини, які пов'язані з приватизацією, необхідно враховувати ті законодавчі акти, які регулюють процес проведення приватизації державного майна великих та малих підприємств, державного житлового фонду, землі і т.п. Оперативні працівники повинні орієнтуватися у відповідних документах для того, щоб механізми скоєння злочинів були зрозумілішими і була можливість правильно оцінити ситуацію та прийняти належне рішення, вміло пов'язавши неправомірні діяння з кримінальним законодавством України, де не відзначається весь спектр зловживань, що скоюються учасниками проведення процесу незаконної приватизації.

Стаття 8 пункт 4 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" від 1993 року надає право оперативним підрозділам вимагати, збирати, вивчати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ і організацій [7].

Злочини, які скоюються у процесі приватизації, в деяких випадках відрізняються від традиційних злочинів, що вже мають своє конкретне юридичне визначення в кримінально-правовому значенні. Тому для правильного прийняття рішення за матеріалами необхідно забезпечити точне вивчення усіх протиправних дій, складу злочину чи адміністративного правопорушення, яке передбачене Законом України "Про боротьбу з корупцією", правопорушення, за яке наступає майнова або дисциплінарна відповідальність.

Оперативні працівники, результати роботи яких оцінюються перш за все кількістю виявлених злочинів, не завжди повною мірою усвідомлюють, що в їхнє завдання входить також збір необхідної кількості доказів, тих даних, які дадуть можливість відповідно покарати порушника.

При прийнятті рішення за матеріалами разом із слідчим оперативний працівник повинен визначити, які норми Кримінального кодексу України у даному випадку порушуються. Це може бути:
  • ст. 165. Зловживання владою або службовим становищем.
  • ст. 168. Одержання хабара.
  • ст. 169. Посередництво в хабарництві.
  • ст. 170. Дача хабара.
  • ст. 172. Службовий підлог.
  • ст. 84. Розкрадання державного або колективного майна.
  • ст. 86-1. Розкрадання державного або колективного майна в особливо великих розмірах.
Щодо роботи за кримінальними справами.

На основі "Інструкції про організацію діяльності органів попереднього слідства у системі МВС України та взаємодії їх з другими службами ОВС України в розкритті та розслідуванні злочинів" з наказу МВС України №745-92 р. проводиться взаємодія між підрозділами МВС України в їхній роботі.

Аналіз статистичних даних про роботу слідчих підрозділів ОВС УМВС України по розслідуванню злочинів у сфері приватизації свідчить про те, що правопорушення цієї категорії отримали всебічний характер. Для успішної боротьби з цими злочинами необхідно залучати висококваліфікованих, з великим досвідом слідчих, які спеціалізуються по розслідуванню злочинів з економіки. Тільки вони у змозі надати цим справам повноту, всебічність та високу якість розслідування.

До найбільш розповсюджених організаційних форм взаємодії оперативного працівника та слідчого слід віднести:
  • спільне вивчення та аналіз оперативно-розшукових матеріалів;
  • узгодження планування роботи;
  • взаємообмін усною та письмовою інформацією оперативного працівника та слідчого з питань їх діяльності;
  • порушення кримінальної справи;
  • спільна робота у складі слідчо-оперативної групи;
  • проведення оперативно-розшукових заходів за справою;
  • проведення оперативним працівником окремих слідчих дій на основі доручень слідчого;
  • вивчення досвіду такої взаємодії;
  • проведення спільних навчальних заходів.
Взаємодія з ДСБЕЗ починається вже у процесі проведення оперативно-розшукових заходів та порушення кримінальної справи. Спільно повинні обговорюватись питання про наявність або відсутність складу злочину в діях, способу скоєння злочину, доцільність проведення ревізії та інших перевірок, експертиз, оперативне забезпечення розслідування. Коли обидві сторони приходять до спільних висновків про наявність складу злочину, слідчий порушує кримінальну справу. Така форма взаємодії дозволяє оперативному працівнику краще побачити перспективу цих матеріалів, а слідчому дає можливість без додаткового вивчення справи негайно відпрацювати слідчі дії.

Під керівництвом слідчого спільно розробляється план слідчих і оперативних дій по встановленню злочинців та їх затриманню, процесуальне закріплення доказів. Протягом усього розслідування необхідно обговорювати підсумки кожної спільної дії, накреслювати напрямки подальшої роботи. При цьому слідчий доручає оперативному працівнику встановлювати документи, свідків. У своїй діяльності слідчі не можуть виконувати свої обов'язки ізольовано від оперативних служб. Тут є обов'язковим спільне вивчення оперативних матеріалів або попередніх перевірок, що дає можливість порушувати кримінальні справи обгрунтовано та їх закінчувати.

На стадії попереднього розслідування діяльність підрозділів ДСБЄЗ у супроводженні кримінальних справ відносно незаконної приватизації повністю підпорядкована завданням кримінального судочинства: швидкого і повного розкриття злочинів і викриття винних, що має забезпечити встановлення щодо кожної справи об'єктивної істини; правильного застосування закону; прагнення до кримінальної відповідальності кожного, винного у вчиненні злочину. Тому норми КПК України містять прямі вказівки на необхідність вжиття відповідних оперативно-розшукових заходів (ст. 103 КПК), у тому числі з використанням оперативних та оперативно-технічних засобів; виконання оперативно-розшукових заходів за дорученням слідчого (ч. 3 ст. 114 КПК), діяльності слідчо-оперативних груп (бригад) у розслідуванні особливо складних, багатоепізодичних кримінальних справ (ст. 119 КПК) тощо [6].

Не можна не враховувати і того, що які б слідчі дії не проводилися на початковому етапі розслідування кримінальної справи, зібрати достатню кількість доказів щодо викриття певної особи у вчиненні злочину практично неможливо. Вимоги кримінально-процесуального закону про те, що доказуванню підлягають всі обставини, котрі стосуються події злочину, винності особи, характеру і розміру шкоди, завданої злочином, причин та умов, які йому сприяють, є єдиним для всіх стадій кримінального процесу (окрім стадії виконання вироку). На стадії ж попереднього розслідування доказування цих обставин є не тільки обов'язковим, а й дає підстави для притягнення особи до участі у справі як обвинуваченого. Отже, щоб довести сукупність передбачених кримінально-процесуальним законом обставин скоєння злочину, його мотивів, завданої шкоди, відшкодування матеріальних збитків тощо, законодавець уповноважує оперативні підрозділи шляхом негласної діяльності збирати докази та використовувати їх джерела в інтересах повного й об'єктивного розслідування кримінальної справи, тобто здійснювати її супроводження.

Особливе місце в діяльності ДСБЄЗ в супроводженні попереднього розслідування займає реалізація оперативної інформації щодо процесуального вилучення речових доказів, предметів і документів, які не були виявлені при проведенні оперативно-розшукових заходів або при порушенні кримінальної справи, виявлення та допит осіб, стосовно яких отримані дані про те, що вони володіють інформацією про обставини, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи.

Саме така оперативно-розшукова діяльність становить більшу частину доказового фонду на стадії попереднього розслідування і є змістом оперативно - розшукового супроводження кримінальної справи на стадії попереднього розслідування.

На організацію та практичну діяльність підрозділів ДСБЕЗ також впливає некомпетентність більшості оперативних працівників, слідчих, їх висока завантаженість у роботі, корумпованість правоохоронних органів та інших структур - все це впливає на кінцеві рішення за кримінальними справами.

Недоліки в організації ДСБЕЗ в розкритті злочинів у сфері приватизації породжуються виконанням наказу НР №5/620 МВС України від 17.06.1998 р.

Неможливо погодитися з тим, що до виявлення злочинів у сфері приватизації цей наказ відносить злочини, які пов'язані з продажем майна або здачею його в оренду; проведенням посередницьких послуг при продажі або здачі в оренду житла або іншого нерухомого майна; операціями з цінними паперами.

Приватизація майна державної власності - це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіка Крим) і комунальній власності на користь фізичних та недержавних юридичних осіб; а оренда (Редакція Закону №98/95-ВР від 14.03.95 р. "Про оренду державного майна") - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування майном, яке необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Отже, оренда не може відноситися до процесу приватизації, тому що вона не включає в себе відчуження майна, а лише володіння і користування ним.

Тільки згідно зі ст. 17 Закону "Про приватизацію державного майна" викуп державного майна, зданого в оренду, проводиться, якщо договір оренди зазначеного майна передбачає його подальший викуп.

Немає у п. 1 "продаж або здача майна в оренду" конкретного роз'яснення, якого майна - державного, колективного чи приватного? Якщо йде мова про здачу в оренду державного майна з правом подальшої приватизації чи продажу та виявлення при цьому порушень - це відноситься до незаконної приватизації. А якщо тут використовується оренда державного майна без подальшої приватизації, продажу чи здачі в оренду колективного та приватного майна, у цих випадках вони ніяк не можуть відноситися до процесу приватизації. Те ж саме стосується і другого пункту наказу НР №5/620 МВС України від 17.06.98 р. "проведення посередницьких послуг при продажі або здачі в оренду житла або іншого нерухомого майна". Такі злочини також не можуть стосуватися сфери приватизації, наприклад, якщо мова йде про недержавне майно, так як Закон про приватизацію державного житлового фонду від 1992 року не передбачає оренду з правом подальшої її приватизації.

Операції з цінними паперами також не завжди можуть стосуватися приватизації державного майна згідно а законодавством, яке регулює діяльність з цінними паперами.

На основі цього наказу підрозділи ДСБЕЗ займаються справами, які відволікають їх від розкриття злочинів безпосередньо у сфері приватизації. Крім того злочини, виявлені при оренді нерухомості, та ті, що стосуються цінних паперів, які не відносяться до приватизації, включаються до статистичних даних "АБД" МВС України по розкриттю злочинів у цій сфері. Таким чином, показники боротьби зі злочинністю у сфері приватизації фактично завищуються.

На виконання п. 7.5 рішення розширеної наради МВС України від 24.07.98 р., Комплексної цільової програми по боротьбі зі злочинністю на 1996-2000 роки, рішень Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією необхідно постійно здійснювати перевірки цільового використання кредитів, одержаних з позабюджетного рахунку фонду приватизації на технічне переозброєння та розвиток підприємств, виконання усіх інвестиційних зобов'язань при придбанні пакетів акцій підприємств, що приватизуються на комерційних та некомерційних конкурсах суб'єктами підприємницької діяльності, а також перевірка цільового використання інших бюджетних та позабюджетних коштів. Ця діяльність направлена на попередження злочинів, пов'язаних з використанням державних коштів у приватизації.

Наприклад, працівниками ДСБЕЗ Василівського району Запорізької області у липні 1998 року була отримана інформація відносно посадових осіб Дніпрорудненської міської Ради, які, зловживаючи своїм службовим становищем незаконно використали грошові кошти Дніпрорудненської міської Ради на приватизацію однієї з крамниць міста. Шляхом проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що головний бухгалтер за вказівкою голови Дніпрорудненської міської Ради перерахувала з рахунку позабюджетного фонду приватизації на рахунок міськвиконкому, а потім на медсанчастину, звідки потім грошові кошти були перераховані на рахунок АТ "Ч" як передоплату за продукти харчування у сумі 105 тис. гривень. Вказана сума в той же день була перерахована з рахунку підприємства АТ "Ч" на рахунок представництва Фонду Державного майна як оплата за крамницю, викуплену на аукціоні. За даним фактом порушена кримінальна справа за ст. 165 ч. 1 КК України. Незаконне використання державних коштів сьогодні має тенденцію до зростання.

Необхідно проводити перевірку об'єктів, які приватизуються на конкурсних засадах, де може порушуватися порядок приватизації при проведені конкурсу, аукціону за змовою їх учасників.

Наприклад, працівниками ДСБЕЗ Полтавської області був виявлений злочин при проведенні незаконної приватизації державного майна посадовими особами одного з державних підприємств. Згідно з законодавством, для проведення приватизації необхідна згода її власника, яку неможливо отримати без особистої зацікавленості цих посадових осіб. Було виявлено факт змови на приватизацію майна приватним підприємцем через аукціон, де без її офіційного проведення ця власність була приватизована, а посадові особи через третіх осіб отримали місця як засновники цього підприємства. За цим фактом була порушена кримінальна справа.

Підводячи підсумки, необхідно зазначити, що боротьба зі злочинністю у сфері приватизації є невід'ємною частиною боротьби з корумпованістю і тіньовою економікою. Сьогодні вона ставить перед оперативними підрозділами ДСБЕЗ нові завдання, які вимагають переглянути тактичні та стратегічні напрями їх діяльності, віднайти нові ефективні методи і форми виявлення та розкриття злочинних діянь. Таким чином, необхідно переглянути Наказ НР №5/620 МВС України від 17.06.98 р., згідно з яким дії, що не відносяться до сфери приватизації, включаються до оперативного обліку АБД інформаційної системи МВС України.

Основний напрямок пошуків полягає у вдосконаленні процесу збору оперативної інформації та її реалізації, бо це, як показала практика, найбільш слабке місце забезпечення таких справ.

  1. Конституція України.- К., 1996.
  2. Статистичні дані по Запорізькій, Полтавській, Херсонській областях за 1996-1998 р.р.
  3. Про аренду державного майна: Закон України від 10.04.1992 р. // ВВР. -1992. -№30. -Ст.416.
  4. Про приватизацію майна державних підприємств: Закон України від 04.03.1992 р. // ВВР. -1992. -№24. -Ст.348.
  5. Про приватизацію невеликих державних підприємств: Закон України від 06.03.1992 р.// ВВР. -1992. -№24 -Ст.350.
  6. Кримінально-процесуальний кодекс України зі змінами від 1997 р.
  7. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 р. // ВВР. -1992. -№22 -Ст.303.
  8. Наказ НР №5/620 МВС України від 17.06.1998 р.


ISBN 966-95343-1-3

©Авторський колектив, 1998
© "Інформаційні технології та захист інформації", 1998
©Запорізький юридичний інститут, 1998