Британський суд провів ще одне засідання по справі Джуліана Ассанжа

Засновник проекту Wikileaks Джуліан Ассанж в середу був присутній на першому із запланованих двох судових засідань, де розглядається питання його апеляції на раніше винесені ухвали з питання екстрадиції до Швеції, де його звинувачують в згвалтуванні. Сам глава Wikileaks заявив, що його відправка до Швеції з тими доказами і тією базою, що надала шведська прокуратура, порушує основоположні принципи британського правосуддя, що працює вже практично 1500 років.

У своїй останній заяві Ассанж сказав, що британська юридична система не винна і не може видавати його Швеції, зокрема місцевій прокуратурі, оскільки це відомство просто не є "належним судовим органом", який до того ж невірно виклав доказову базу і невірно представив ордер на Ассанжа. "Його (Ассанжа) апеляція будується на одному простому юридичному постулаті: чи є прокурори Швеції тією самою юридичною структурою, яка володіє необхідними повноваженнями для екстрадиції?", - задається питанням його адвокат Діна Роус.

Зараз справа Ассанжа слухається сім'ю суддями, які в середу і четвер слухатимуть доводи захисту, а потім ще декілька тижнів обговорювати рішення в закритому для преси режимі. Місцеві юристи говорять, що по практиці екстрадиції будь-якої іншої людини, що склалася, Британія вже напевно давно б видала будь-якій іншій європейській країні в рамках системи екстрадиції, що склалася, між країнами Європи. Проте "справа Ассанжа" тут стоїть осібно. По-перше, у справи є "політичний запах", а по-друге, колосальний суспільний резонанс. У результаті британська юридична система опинилася перед дилемою: видати Ассанжа і зберегти негласну європейську домовленість "ти - мені, я - тобі", або знов довести відособленість, манірність, але крайню дійшлість і жорстоке проходження букві власного закону.

На думку адвоката Ассанжа, справа її клієнта - це не простій "побутове" питання для юридичної системи, а "перевірка на порядність і природну справедливість" британського правосуддя. Роус говорить, що той факт, що кожне засідання за участю Ассанжа супроводжують на вулицях десятки, а то і сотні прихильників Wikileaks - зайве підтвердження її слів.

"Не існує ніяких гарантій, що прокуратура Швеції була незалежна і неупереджена в своїх прагненнях. Дозвіл на видачу (Ассанжа) був би серйозним втручанням в свободу особи", - упевнена адвокат.

Нагадаємо, що історія з екстрадицією Джуліана Ассанжа до Швеції триває вже 13 місяців. Серед прихильників глави Wikileaks на суді була і Он Сміт, в чиєму будинку на сході країни Ассанж проживав майже рік, знаходячись під домашнім арештом. За словами юристів, якщо Верховний суд все-таки вирішить видати Ассанжа до Швеції, то його юридична команда подаватиме позов до Європейського суду з прав людини у французькому Страсбурзі. Якщо ж немає, то дане рішення напевно зробить серйозний вплив на роботу європейської системи European Arrest Warrant System, своєрідну фаст-трек схему по видачі громадян, обвинувачених в тих або інших правопорушеннях.

У Швеції Ассанжа звинувачують в згвалтуванні двох жінок, проте сам глава Wikileaks стверджує, що по-перше, ніяких згвалтувань не було, а по-друге, самі звинувачення - це формальний привід, щоб дістати Ассанжа в Швеції, а звідти передати його Вашингтону, де його вже прирівняли до військових злочинців за публікацію військових архівів і дипломатичних документів.

У свою чергу в прокуратурі Англії говорять, що якщо суд вирішить видати Ассанжа до Швеції, а його юридична команда подасть позов до європейського суду, то фізично Ассанж продовжить знаходитися в Лондоні, на тих же умовах, що і зараз, але тут правоохоронні органи вже підкорятимуться вирішенню загальноєвропейського суду.

Ряд незалежних юристів вважає, що главу Wikileaks все-таки передадуть Швеції, принаймні за рішенням британського суду, а ось як вирішить загальноєвропейський суд, вже не береться ніхто передбачати. Юристи відзначають, що такий варіант подій був би прийнятний для Великобританії, оскільки тут вона дістала б можливість зберегти Ассанжу свободу з одного боку, поки справа слухатиметься в Страсбурзі, а з іншої - не зіпсувати відношення з Швецією.